ПОЧУЙМО ЇХ!
ПОВІР У СЕБЕ І В ТЕБЕ ПОВІРЯТЬ ІНШІ
Світ звуків природи, навколишнього середовища, чарівний, різноманітний, захоплюючий - це і спів пташок, і дзюркотіння гірського потічка, і шум віковічних сосен, і шелест осінніх листочків під ногами. Ці звуки роблять наше життя повноцінним, цікавим, багатогранним.
Та є між нами частина людей, які від народження не чули цих звуків, або втратили можливість чути в процесі життя, внаслідок хвороб, травм, застосування антибіотиків, або інших причин.
Це - глухі люди. Вони не тільки не чують навколишніх звуків, але, внаслідок цього недугу, не можуть повноцінно оволодіти мовою, не можуть спілкуватися з оточуючими.
Віками глухі люди вважалися недієздатними, і навіть в законодавстві прирівнювались до душевнохворих , розумово відсталих, розглядалися як людиноподібні тварини, не здатні до розумової діяльності. Та й багато з нас ще пам’ятає, як 40-50 років тому майже в кожному селі було декілька глухих людей, яких сторонилися всі, а з роботи їм довіряли тільки дуже важку, брудну роботу та випасання худоби.
Проте, і в далеку давнину були вчені-гуманісти, які вивчали природу цих людей, хотіли їм допомогти, виступали проти того, щоб цих людей ,як волоцюг, відправляти в Сибір. В Європі ще у ХVІ столітті прогресивні вчені - іспанець Педро де Понсе, італієць Ієронім Кардано - доводили, що глухі люди наділені розумом, що при умові спеціального навчання, вони можуть успішно розвиватися.
В Росії перші спроби компенсації глухоти відносяться до ХVІІІ століття. Частина вчених, серед них А.Н.Радіщев, дійшли висновку, що втрата одного відчуття зміцнює яке-небудь інше. Це дало поштовх науці, цілій низці досліджень, спроб навчання глухих. Ними зацікавилося суспільство.
З часом виникла потреба в організації, яка б опікувалася проблемами глухих людей. Такою організацією стала, заснована у вересні 1951 року, Всесвітня Федерація глухих (ВФГ). У 1958 році було запроваджено відзначення Міжнародного дня глухих в останню неділю вересня, а згодом цей день переріс у Міжнародний тиждень глухих, який відмічається в останній тиждень вересня протягом останніх п’ятидесяти років.
Сьогодні ВФГ визнана Організацією Об’єднаних Націй як міжнародна неурядова організація, яка об’єднує майже 70 мільйонів глухих людей усього світу. Членами ВФГ є громадські організації глухих з 123 країн світу, серед них і Україна.
В наш час глухі люди мають такі ж можливості, як і чуючі, серед них є вчені, педагоги, лікарі, зубопротезисти, льоди найрізноманітніших професій. Поряд з нами живуть і працюють 304 інваліди зі слуху віком від чотирнадцяти до восьмидесяти років, які проживають в Хустському і Міжгірському районах. Ними опікується громадська організація – Хустська ТО УТОГ, головою правління якої є І.І.Везир. Робота голови правління спрямована на надання допомоги нечуючим глухим у вирішенні їх соціально - побутових проблем та відстоюванні їх інтересів у різних установах, куди доводиться звертатися глухим. Держава, в міру своїх можливостей, підтримує їх: здійснює пенсійне забезпечення, допомагає в працевлаштуванні, надає можливість слухопротезування, допомагає їм в соціальній адаптації - надає перекладачів для спілкування в різних інстанціях, закуповує мобільні телефони і інше. Глухі інваліди, не дивлячись на свою ваду, є старанними працівниками. Частина з них працює на підприємствах міста: СП «Хустекс», «Енран ЗЛК», ТОВ «Кромо Піелмо Україна», дві випускниці школи працюють у спецшколі-інтернаті.
В Хустській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІст. навчаються 92 дітей з вадами слуху. Для них створені прекрасні умови навчання і проживання, держава регулярно виділяє необхідні кошти для слухопротезування учнів, для придбання звукопідсилювальної апаратури та сурдотехнічного обладнання, для забезпечення навчальним приладдям, наочністю, дидактичними матеріалами, а маленьким дошкільнятам обладнано гральний майданчик, закуплено іграшки. Дирекція школи розробила комплексний план реабілітації учнів, яким передбачено не тільки повноцінне навчання дітей за програмою загальноосвітньої школи, але і зміцнення їх здоров’я, розвиток здібностей, підготовка їх до оволодіння навичками різних професій. З цією метою уже розроблена кошторисна документація будівництва при школі центру фізичної та трудової реабілітації, де учні з вадами слуху зможуть повноцінно розкрити свої можливості і, при допомозі знаючих спеціалістів, збагатити свої таланти, приготуватися до вступу в життя, щоб після закінчення школи, на рівні з іншими, знайти своє місце і бути корисними державі, стати опорою для своїх батьків.
Уже зараз школа радіє з успіхів своїх випускників, троє з яких здобувають вищу освіту, 13 - працюють зубопротезистами, 1 - лаборантом, 1 - медичним працівником, десятки - швеями, слюсарями, токарями, працівниками інших різноманітних професій.
Випускник школи, Пупена Володимир, став срібним призером з метання диску на двадцять перших Дефлімпійських іграх, які проходили з 5-го по 15-те вересня на Тайвані.
Багато учнів школи стали призерами Всеукраїнських Спартакіад «Повір у себе» - це Кузьма Яна, Фовріш Йосип, Цимболінець Віка, Ячній Мар’яна, - а учениця школи Бонка Оксана здобула звання чемпіонки України з легкої атлетики.
Так, поряд з нами живуть особливі люди, діти-інваліди, які не чують, але вони так, як і ми, чуючі, вчаться, працюють, кохають, одружуються, народжують гарних, здорових дітей. Ми ж повинні пам’ятати, що вони обділені природою, що їм важче, ніж нам, досягти успіхів у житті, що їм потрібна наша підтримка. Тож, давайте, не будемо глухими до чужої біди, почуймо їх, надаймо їм можливість відчути всю повноту людського щастя, будьмо милосердними, щоб горе обійшло стороною наші оселі, щоб Богородиця захистила наших дітей від недуг.
Можливо, в сусідній хаті живуть інваліди. Підійдімо до них, почуймо їх, розпитаймо про їх проблеми, даймо їм зрозуміти, що нам небайдуже їх життя, допоможімо їм, і Бог допоможе нам. |
